Швидко й ефективно
Почни навчання в курсі SuperMemo з розділу «Навчатися» та опановуй нові слова й правила.
Після кожної картки оціни, наскільки добре ти її пам’ятаєш, натиснувши «Знаю», «Майже» або «Не знаю».
На основі цієї оцінки алгоритм SuperMemo планує ідеальні моменти для повторень — саме тоді, коли знання починають зникати з пам’яті. Завдяки цьому ти навчаєшся швидше, ефективніше й надовго.
Чим краще ти пам’ятаєш певну інформацію, тим довші інтервали алгоритм установлює між окремими повтореннями, а знання поступово закріплюються в довготривалій пам’яті.
Пам’ятай, що основою швидкого й тривалого запам’ятовування в методі SuperMemo є інтелектуальні повторення. Саме від них залежить твій прогрес у навчанні.
Якщо в тебе невдалий день і бракує сил або бажання, відклади вивчення нових карток і зосередься на розділі «Повторювати». Навіть кілька виконаних повторень — це крок уперед!
Переглянь наші курси або створи власний курс.
Метод SuperMemo, на якому ґрунтуються всі наші курси, був створений у 1980-х роках Пйотром Возняком — молодим талановитим науковцем і студентом молекулярної біології, якому був потрібен ефективний спосіб вивчати біохімію та… англійські слова.
У 1991 році ми стали першою у світі компанією, яка почала використовувати інтелектуальні повторення (spaced repetition, або інтервальні повторення) для підтримки навчання. Сьогодні це рішення надихає майже всю освітню галузь.
Докладніше читай у статті «The true history of spaced repetition», написаній самим Пйотром Возняком, а також у статті «Who invented spaced repetition?» Кшиштофа Бедалака.
Скажімо прямо: усі ми забуваємо, і першою зазвичай зникає інформація, якою ми не користуємося щодня або регулярно. Крива забування — це графік, який показує, як із плином часу знижується ймовірність пригадати раніше запам’ятовану інформацію.
Знання, якими ми без проблем користуємося відразу після вивчення, швидко зникають із пам’яті, аж поки здатність до відтворення (англ. recall) не падає майже до нуля. Більшість із нас спостерігала це явище під час підготовки до іспитів… Хто не навчався за принципом «визубрити — скласти — забути»?
Рекомендуємо статтю нашого CEO Кшиштофа Бедалака «The forgetting curve and repetitions, or why forgetting is an important element of learning». Крива забування. Джерело: дослідження SuperMemo
Наша здатність відтворювати певну інформацію швидко й невблаганно знижується… до наступного повторення. Після освіження знань увесь процес, пов’язаний із кривою забування, починається знову, але час до наступного забування збільшується.
Звісно, єдиної універсальної форми кривої забування не існує. Вона залежить від індивідуальних особливостей кожної людини, обсягу навчального матеріалу й навіть часу доби. Варто також зазначити, що ефективність запам’ятовування інформації значною мірою залежить від того, наскільки добре вона вписується в нашу мережу асоціацій і зв’язків, тобто в знання, які вже є в мозку. Що кращий цей зв’язок, то легше навчатися. Саме тому початок вивчення нової мови зазвичай буває складним. Однак не варто здаватися: з часом навчання стає дедалі легшим і приємнішим.
Термін spaced repetition об’єднує два англійські слова: spaced (розподілений, рознесений у часі) і repetition (повторення). Як підказує переклад, ідея інтервальних повторень полягає в тому, щоб планувати повторення через певні проміжки часу. Це дає змогу звести їхню кількість до мінімуму й навчатися швидше. Від чого залежать ці проміжки, які також називають інтервалами? Насамперед від індивідуального темпу запам’ятовування й навчання — кожна людина має свої особливості. Однак існує кілька правил довготривалої пам’яті, завдяки яким метод SuperMemo справді ефективний. Як вони впливають на інтелектуальні повторення? Поглянь на графік поруч.
Як працює SuperMemo. Джерело: Wired
На графіку насамперед можна побачити криву забування з попереднього розділу: коли ти вперше запам’ятовуєш певну інформацію, вона досить швидко зникає з пам’яті невдовзі після завершення навчання. Однак із кожним наступним повторенням імовірність пам’ятати інформацію попри плин часу зростає, тому інтервали між нагадуваннями стають довшими. Водночас потрібно пам’ятати: якщо інформація повністю зникне з пам’яті, весь процес повторень доведеться починати спочатку. Саме тому важливо починати з коротких інтервалів і поступово їх збільшувати. На завершення варто навести одне з правил довготривалої пам’яті:
Що пізніше ти виконаєш наступне успішне повторення інформації, то сильніше зросте її стійкість у пам’яті.
Інакше кажучи, що пізніше заплановано повторення, то краще матеріал закріпиться в пам’яті. Але тут є один важливий нюанс: не можна допустити, щоб те, що ти вивчаєш, було повністю забуте. Тому основа spaced repetition і методу SuperMemo полягає в тому, щоб планувати повторення якомога пізніше, але все ще в той момент, коли інформація з високою ймовірністю — приблизно 90% — зберігається в пам’яті. Саме такі моменти алгоритм SuperMemo шукає для тебе в застосунку, аналізуючи твій темп запам’ятовування та прогрес у навчанні.
Тебе зацікавила тема інтелектуальних повторень? Прочитай статтю нашого CEO «Spaced repetition in learning – how does it work?».
Коли йдеться про повторення й запам’ятовування, у розмові зазвичай з’являється Герман Еббінгауз — німецький психолог, який народився 1850 року, та один із найвідоміших дослідників пам’яті. Оскільки інтернет сповнений суперечливих тверджень і дезінформації, важливо пам’ятати, що Еббінгауз не був творцем інтелектуальних повторень (spaced repetition). Однак він першим проаналізував дуже важливе питання — зв’язок між рівнем запам’ятовування та плином часу, хоча й на прикладі дуже специфічного виду інформації, про який ітиметься далі.
Протягом наступних ста років дослідження Германа Еббінгауза фактично «лежали на полиці» й зовсім не вважалися науковим проривом. Подальшими експериментами з пам’яттю та повтореннями займалися лише поодинокі науковці й практики. Справжній прорив відбувся тільки в 1980-х роках, коли молодий студент молекулярної біології Пйотр Возняк вирішив не лише відкрити правильний механізм запам’ятовування, а й використати комп’ютер для прогнозування оптимального моменту наступних повторень.
Докладніше про дослідження Еббінгауза можна дізнатися зі статей «Did Ebbinghaus invent spaced repetition?» і «Ebbinghaus and the forgetting curve – several facts about the German psychologist’s experiments and research», написаної нашим CEO.
Перенесімося в 1982 рік. Пйотр Возняк, амбітний студент Університету імені Адама Міцкевича в Познані, дедалі більше почувається перевантаженим і розчарованим через величезний обсяг матеріалу в університеті. Ще більше його турбує те, що все вивчене зникає з пам’яті відразу після кожного іспиту. Він вирішує це змінити.
Він починає з конспектів із біохімії та англійської мови. Усі потрібні відомості записує на картках у формі запитань і відповідей. Переглядає їх через нерегулярні проміжки часу, щоразу занотовуючи дату повторення та інформацію, яку не вдалося запам’ятати.
Так він розробляє перші правила ефективного формулювання знань. З часом він помічає, що кожне наступне повторення має власний «життєвий цикл» (певний період, протягом якого повторена інформація зберігається в пам’яті) і впливає на стійкість запам’ятовування. На основі перших даних своїх досліджень молодий студент створює першу версію власної кривої забування.
У 1985 році Пйотр Возняк вирішує піти ще далі й починає серію експериментів з англійськими словами. Цього разу він зосереджується на виявленні та вимірюванні помилок під час послідовних повторень, розділених інтервалами різної довжини. Завдяки цьому він виявляє, що після кожного успішного пригадування інтервал можна збільшити без ризику забути слово. Так з’являється перша версія методу SuperMemo — поки що на папері.
Того ж року Возняк починає вивчати інформатику в Познанському політехнічному університеті й купує свій перший комп’ютер — ZX Spectrum. Він придбаває його з рук у людини, яка впевнена, що продає… лише клавіатуру. Але є одна проблема: дані можна завантажувати тільки за допомогою магнітофонної касети. Це обмежує його можливості, але не заважає продовжувати дослідження. У 1987 році сім’я надає йому фінансову підтримку, завдяки чому Пйотр Возняк нарешті отримує персональний комп’ютер із жорстким диском. У грудні, через три місяці після купівлі, він запускає перший застосунок SuperMemo. Він використовує модифіковану версію алгоритму SuperMemo під назвою SM-2, яка призначає кожній інформації окремий рівень складності й на цій основі добирає інтервали між повтореннями. До сьогодні SM-2 надихає багато застосунків для повторення — його, наприклад, використовує Anki, а раніше застосовував і Quizlet.
Однак Пйотр Возняк не зупиняється на досягнутому. У наступні роки він створює нові, удосконалені версії алгоритму, підвищуючи його точність і рівень адаптації до матеріалу та індивідуальних особливостей учня. Багаторічні дослідження людської пам’яті стають основою багатьох магістерських і докторських робіт, зокрема його власної. За метод SuperMemo він отримує численні нагороди, а його роботу висвітлюють у престижних виданнях, таких як Wired і The Guardian.
У цій незвичайній історії варто також відзначити 1991 рік, коли Пйотр Возняк разом зі своїм другом Кшиштофом Бедалаком заснував компанію SuperMemo World, що займається розробкою та поширенням застосунку SuperMemo. Її місія? Дати кожному можливість навчатися ефективно й із задоволенням, а також здобувати міцні навички, якими можна користуватися все життя.
Саме тому основою нашої пропозиції є метод SuperMemo. Невдовзі після цього компанія зосереджується на розробці власних мовних курсів. Через 30 років ми й далі дотримуємося своєї місії, постійно вдосконалюючи метод і нашу пропозицію курсів.
Хочеш дізнатися історію SuperMemo в усіх подробицях? Прочитай статтю «The true history of spaced repetition», написану головним героєм цієї історії Пйотром Возняком, а також статтю нашого CEO «Who invented spaced repetition?».
